Брак, семья и дети

Мир вам братья,

В процессе моего общения с Юрием Онипером из Шевченковской общиной г. Киева возник вопрос, - допустимо ли, чтобы человек без Бога (не принимающий Бога) был в браке, который был бы принят Богом как брак?

Ввиду этого я попросил Юрия объяснить момент из Писания:
1-е Коринфянам 6:9 Или не знаете, что неправедные Царства Божия не наследуют? Не обманывайтесь: ни блудники, ни идолослужители, ни прелюбодеи, ни малакии, ни мужеложники,

Как Бог называет их прелюбодеями, если они не могут состоять в браке? Прелюбодеяние есть акт супружеской измены, а супружеская измена возможна только когда человек имеет супруга.

С разрешения Юрия хочу запостить его ответ в эту тему:
-------------------------------------------------------------------

YAniper

Добрий день! Хотів дати "підставу своєї надії" стосовно 1Кор. «8 Але ви самі кривду чините та обдираєте, та ще братів... 9 Хіба ви не знаєте, що неправедні не вспадкують Божого Царства? Не обманюйте себе: ні розпусники, ні ідоляни, ні перелюбники, ні блудодійники, ні мужоложники, 10 ні злодії, ні користолюбці, ні п'яниці, ні злоріки, ні хижаки Царства Божого не вспадкують вони! 11 І такими були дехто з вас, але ви обмились, але освятились, але виправдались Іменем Господа Ісуса Христа й Духом нашого Бога.» Ще раз хочу наголосити, що поняття сімї існувало для людей і для Бога. Однак, коли люди, що жили поза Христом, без Бога і не жили згідно з Його принципами, одружувалися без Його благословіння на це. Чому так? Тому, що обирали й приймали рішення БЕЗ Бога! Наприклад у кн. пророка Осії написано, що люди самі обирали собі царів і не запитували про це у Бога і тому Він не благословляв їхній вибір з тієї причини, що вони не запитували Його і Він мав іншого, кого б поставив царем: Осія 8: 3 «Покинув Ізраїль добро, ворог його пожене! 4 Вони ставлять царя, але не від Мене, вони князя ставлять, але Я не знаю! Вони з срібла свого та із золота свого божків наробили собі, щоб загинути,» В Писанні ми не бачимо, що Бог благословляв і приймав той шлюб, який укладали тоді язичники і, навіть євреї! Навпаки, ми бачимо, що в багатьох випадках іудейські царі і не тільки мали багато дружин та наложниць. Суд.8:30 А в Гедеона було сімдесят синів, що походили зо стегон його, бо він мав багато жінок. 1Сам.25:43 А Ахіноам узяв Давида з °зреелу, і вони обидві стали йому за жінок. 2Сам.5:13 А Давид узяв ще наложниць та жінок з Єрусалиму по виході його з Хеврону, і народилися Давидові ще сини та дочки. 2Хр.13:21 І зміцнився Авійя, і взяв собі чотирнадцять жінок, і породив двадцять і двоє синів та шістнадцятеро дочок. І яка з усіх дружин була їм законною за «Божим планом»? Якщо ВСІ царі грішили, живучи з багатьма дружинами і грішили проти однієї-першої, вони  були перелюбниками і мали почути докір від пророків, що мали застерегти їх як лідерів єврейського народу! Чи не так? Коли ми читаємо Святе Писання, бачимо, що Бог називав перелюбниками всіх, хто вступав у союз з Ним і не дотримувався обіцянки! Саме у 1 посланні до Коринтян у вірші 8 Павло дає характеристику колишнього життя тепер вже ХРИСТИЯН. Він каже про те, що раніше ці люди були такими і, що з до-християнського життя вони мали залишки нехристиянських принципів – чинити кривду (ображаєте), обдирати (грец. "позбавляєте»). Павло звертав їхню увагу на стиль їхнього життя і їхню вірність своїм ближнім. Слово моіхоі (перелюбники), яке використав Павло перекладається не тільки як ПЕРЕЛЮБНИК у шлюбі, але також  як рос. мовою «СОВРАТИТЕЛЬ, ОБОЛЬСТИТЕЛЬ» тобто той, хто зваблює жінок або чоловіків. Третє значення цього слова – невірні й безбожні люди напр. «генеа мойхаліс» - НЕВІРНІ ЛЮДИ, НАЦІЯ, що каже нам про відсутність Божої істини в серці і житті цих людей. Вони жили без Бога і без Його принципів. І від цього вони обмилися і виправдалися, за текстом.   Для того шоб визначити, що ж БОГ вважав і вважає ПЕРЕЛЮБОМ можна прочитатиісторичну довідку з енциклопедії Брокгауза: «ПРЕЛЮБОДЕЯНИЕМ считалась половая связь с замужней или с обруч. с другим мужчиной женщиной (Исх 20:17; Лев 20:10). Оно воспринималось как преступное посягательство на собственность другого мужчины (в Исх 20:17 в перечне того, чего праведный человек не должен желать из имущества ближнего своего, жена занимает место в одном ряду с домом, рабом, рабыней, волом и ослом; несколько иначе сказано о жене во Втор 5:21, где ей в аналогичном перечне отведено самостоят. место). Если о таком прелюбодеянии становилось известно, смертная казнь через побиение камнями грозила как мужчине, так и женщине (Втор 22:22 и след.).» Ми бачимо, що для Бога перелюбом у СТАРОМУ ЗАПОВІТІ було – ПОРУШЕННЯ ОБІЦЯНКИ даної дружині, а також статеві стосунки з ОДРУЖЕНОЮ або ЗАРУЧЕНОЮ- стосунки з незаміжньою не згадані як заборонені стосунки, які Бог вважав би перелюбом! Хоча якщо таке траплялося то чоловік з такою мав одружитися і не мав права розлучатися. Вих. 22:16 Також у книзі Буття 30:1 розповідається про те, як дружина дала свою служницю як ДРУГУ дружину своєму чоловікові і це не було ПЕРЕЛЮБОМ!- «1 І побачила Рахіль, що вона не вродила Якову. І заздрила Рахіль сестрі своїй, і сказала до Якова: Дай мені синів! А коли ні, то я вмираю! 2 І запалився гнів Яковів на Рахіль, і він сказав: Чи я замість Бога, що затримав від тебе плід утроби? 3 І сказала вона: Ось невільниця моя Білга. Прийди до неї, і нехай вона вродить на коліна мої, і я також буду мати від неї дітей. 4 І вона дала йому Білгу, невільницю свою, за жінку. І ввійшов до неї Яків.» Виходить, що Рахіл штовхнула Якова на перелюб, коли дала йому в дружини свою служницю?! Писання каже, що перелюбники царства Божого не побачать! 1Кор. Христос каже, що Якова побачать у Царстві Божому. Лук.13:28 «Буде плач там і скрегіт зубів, як побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім, себе ж вигнаних геть...» Якщо повернутися до 1Кор. То я б дав таку відповідь, що «перелюбники» це ті, які порушували обіцянку і ЗВИЧКА ПОРУШУВАТИ ОБІЦЯНКУ і була ПЕРЕЛЮБОМ теж. Вони теоритично могли порушувати обіцянку своїй дружині, а могли бути неодруженими і зваблювати «совращать» інших до статевих стосунків. Тому це місце не можна використовувати як доказ, що вони були перелюбниками оскільки мали другу чи третю дружин до християнства.

3. Очень важный момент:

YAniper

Для того шоб визначити, що ж БОГ вважав і вважає ПЕРЕЛЮБОМ можна прочитатиісторичну довідку з енциклопедії Брокгауза:

Для того, чтобы определить, что Бог называет прелюбодеянием, нужно обращаться к Библии,  а не к мнению людей о том, что говорил Бог.  Я понимаю, что словари - штука удобная. Но что делать, если разные словари предлагают различные точки зрения?

Но даже это определение сообщает нам, что прелюбодеянием

YAniper

считалась половая связь с замужней или с обруч. с другим мужчиной женщиной

Поэтому, использование этого слова указывает на то, что человек. в отношении которого оно употреблялось, состоял в браке. Поэтому в 1 Кор. 6:9 если некотореы люди ДО их обращения называются "прелюбодеями", то это указание на то, что они состояли в браке, а значит и до обращения брак в глазах Бога существует.

YAniper

стосунки з незаміжньою не згадані як заборонені стосунки, які Бог вважав би перелюбом!

Конечно, потому что отношения с не состоящими в браке называются общим словом "блуд". Что, в принципе, и отражается также в 1 Кор. 6:9. Павел использует два слова.
Посылки на Ветхий Завет в данной теме не совсем уместны, потому что это отдельная тема: давал ли Бог разрешение на полигамию в браке или нет. Мы можем знать точно, что были времена, когда Бог делал какие-то исключения, не входящие в первоначальный замысел Бога, например, с разводным письмом (Матф. 19:5-8). Поэтому ссылка на прецедент как на доказательство, но который сам нуждается в доказательстве, не корректна. 

По этой причине между выводом автора

YAniper

Якщо повернутися до 1Кор. То я б дав таку відповідь, що «перелюбники» це ті, які порушували обіцянку і ЗВИЧКА ПОРУШУВАТИ ОБІЦЯНКУ і була ПЕРЕЛЮБОМ теж.

и предыдущими словами нет обязательной логической связи.

Кроме того, автор допускает возможность, что речь идет о людях, которые

YAniper

могли бути неодруженими і зваблювати «совращать» інших до статевих стосунків.

Но именно такие люди входят в категорию "блудники", о которых Павел упомянул несколькими словами ранее в 1 Кор. 6:9.

Еще одно замечание. Тематический словарь Зондервана говорит, что прелюбодеяние, это "супружеская неверность". Так на какой словарь будет опираться?

Но главное в том, что для понимания, что такое прелюбодеяние в глазах Бога, лучше всего обращаться непосредственно к Библии. Сделаем это немного позже, если Бог позволит.

Galukd

YAniper Ще раз хочу наголосити, що поняття сімї існувало для людей і для Бога. Однак, коли люди, що жили поза Христом, без Бога і не жили згідно з Його принципами, одружувалися без Його благословіння на це 1. Неправильно. Бог дал благословение на брак Бытие 2:24 Потому оставит человек отца своего и мать свою и прилепится к жене своей; и будут [два] одна плоть. Это благословение и повеление в Быт. 1:28 являются безусловными. Автор же выражает такой взгляд, что союз мужчины и женщины является настоящим браком только в том случае, если они находятся в послушании.

- Казати відразу на щось "неправильно" теж не зовсім правильно, погодьтеся.

Бог насправді дав благословіння на шлюб. Дати благословіння на шлюб це погодитися з тим, щоб він існував, як БОЖИЙ порядок стосунків між людьми. Це місце Писання не варото використовувати як доказ, що Бог благословив ВСЯКИЙ шлюб, або БУДЬ-ЯКІ міжстатеві стосунки, які держава визнає "стосунками". Ми помиляємося коли беремо маленьку частину (одяг) від ідеалу Божого і натягуємо цей одяг на свої принципи будування сімї, потім кажемо, що "Бог це благословив".

Дозвольте заперечити вам, кажучи, що Бог благословляє тільки те, що робиться згідно з Його планом і встановленим порядком. Згадайте приклад скінії. Чи можна було будувати скінію не за Божим планом, зразком? Абсолютно ні. Чи перебував би Бог у такій скінії? Ні. Коли Бог встановлює інститут шлюбу Він очікує, що люди будуть вступати в шлюб саме з тих причин і з такими цілями, які Він визнає за законні! Коли ми згадуємо про Буття. 2:24, давайте не будемо забувати, що Бог благословив стосунки, які мали будуються на принципах, згаданих у цьому ж місці Писання: для того, щоб стати, за Божим планом, чоловіком і дружиною, потрібно щоб кожен чоловік, який хоче одружитися з жінкою ІДЕНТИФІКУВАВ її з собою, а себе з нею "чоловіковою вона буде звана. Без ототожнення себе з жінкою всі наступні кроки - марні і неправильні. Всі інші мотиви для того, щоб одружитися- поза Божим планом!

Далі ми бачимо, що вступаючий в СОЮЗ із жінкою, за текстом, чоловік мав ПОКИНУТИ батька й матір. Що ж тоді казати про більшість сучасних шлюбів? А що, коли чоловік не залишив батька й матір ні фізично ні психологічно й навіть матеріально? Вони вступають у шлюб за Божим принципом, чи ні? Згідно з текстом, ні. Якщо так, чому Бог має прийняти "шлюб", який я називаю шлюбом, у який я вступаю тільки через "бажання плоті" наприклад, а в моєму серці не було ІДЕНТИФІКАЦІЇ з жінкою? Чому ми виправдовуємо і називаємо законним тільки "одяг" шлюбу (як назву), але внутрішні матеріали з якого він МАЄ будуватися, відкидаємо? Невже ми думаємо притягнути Боже благословіння "за вуха" тільки через те, що наші стосунки з жіночою статтю країна називає "шлюбом"? Я такого в Писанні не бачу. Якщо в Писанні ви бачите, що Бог очікував тільки ФОРМАЛЬНОСТІ (одягу), і, коли її виконували, Він благословляв такі стосунки, поділіться зі мною, будь ласка. До всього цього, ми не можемо забувати, що цю заповідь Господь давав людям, що спілкувалися з Ним.

Думаю, що коли б якесь подружжя підійшло до служителя церкви із проханням допомогти врятувати шлюб і він дізнався б, що причиною для укладання шлюбу було бажання наживи одного з них, егоїзм або щось подібне, я переконаний (так було б правильно) цей служитель порадив би покаятися в таких мотивах, які почали негативно впливати на обох. Думаю, що кожен такий служитель сказав би, що Бог не благословить такий шлюб. Чи я помиляюся? Це значить, що для того, щоб Бог благословив "шлюб" люди мають його укладати за Його принципами, а не своїми, культурними або якимись іншими. Бог не благословляє оболонку шлюбу! Він тблагословляє оболонку (одяг) з необхідними внутрішніми мотивами, які ВІН визнає за законні. Бог не визнає формальність або "штамп в паспорті", що світ приймає як шлюб. Він приймає тільки Свій зразок. Приклад скінії, Ноєвого ковчегу (матеріал, з якого він мав його будувати)  

Galukd

YAniper Чому так? Тому, що обирали й приймали рішення БЕЗ Бога! Если мужчина, имеющий право от Бога на брак, создает семейный союз с женщиной. имеющий право на брак, то почему это не от Бога? "От Бога" это в том числе и то, на что Бог дает позволение.

Якщо дивитися на шлюб як на формальні стосунки, а на Бога, як на бажаючого побачити формальний шлюб, тоді я з вами погоджуюся Бог його благословляє. Однак це не Бог, що казав " милості хочу, а не жертви".

Galukd

YAniper В Писанні ми не бачимо, що Бог благословляв і приймав той шлюб, який укладали тоді язичники і, навіть євреї! Кто-то видит, а кто-то не видит. Очень часто глаза закрывает предубеждение. Вопрос можно сформулировать по другому: видим ли мы в Писаниях осуждение всех браков, которые заключали язычники и евреи? Ответы будут строится не на прямых утверждениях в зависимости от сформировавшейся позиции.

Якщо ви знаєте про такі місця в Писанні які мають відкрити, наприклад, мені очі, прошу мені про них сказати. Я читаю в Писанні, що Господь давав постанови і закони ТІЛЬКИ своєму народові - євреям та тим язичникам, які жили серед євреїв. І він свого народу Господь очікував виконання цих заповідей. Коли вони не виконували і вступали в шлюб по "жорстокості сердець" тоді й Мойсеєві довелося дати дозвіл на розвідний лист. Гріховні мотиви для шлюбу призводили до розлучень та подібних гріхів. Думаю, що з це є в Писанні:)

Galukd

YAniper Навпаки, ми бачимо, що в багатьох випадках іудейські царі і не тільки мали багато дружин та наложниць. Это вообще отдельная тема. Но сейчас речь идет о временах Нового Завета и о действии Закона Христа.

Взагалі, я використав приклад із Старого Заповіту про царів, виходячи з попереднього обговорення цього питання з братом Володимиром Олійником. Тема царів має безпосереднє відношення до нашого навчання, оскільки, ви згадували про законність шлюбу:

Galukd

Если мужчина, имеющий право от Бога на брак, создает семейный союз с женщиной. имеющий право на брак, то почему это не от Бога? "От Бога" это в том числе и то, на что Бог дает позволение.

Невже ці закони не розповсюджувалися на царів та інших, хто мав декілька дружин при живій першій?

Galukd

2. Теперь что касается значения и использования слов. YAniper Коли ми читаємо Святе Писання, бачимо, що Бог називав перелюбниками всіх, хто вступав у союз з Ним і не дотримувався обіцянки! Кончено, слово "блуд" использовалось также и в другом смысле, в переносном значении, духовная измена (в Новом Завете Иак. 4:4; в ВЗ - Иер. 3:6-10). Но это не значит, что именно в таком значении это слово используется во всех отрывках. Вообще, слово в переносном значении может использоваться только тогда, когда известно его буквальное значение, ведь такое использование построено на сходстве каких-то характерных свойств. И в буквальном значении слово нужно использовать по умолчанию (в литературе повествовательной, научающей, как то послания, евангелия, Деяния), если только здравый смысл или контекст не даст оснований понимать слова иносказательно. В данном случае автор в своем выводе заключает, что слово имеет не буквальное  значение. Но в контексте отрывка для такого понимания нет причин. А в каком смысле тогда понимать те грехи, которые перечислены там же: 1-е Коринфянам 6:9 Или не знаете, что неправедные Царства Божия не наследуют? Не обманывайтесь: ни блудники, ни идолослужители, ни прелюбодеи, ни малакии, ни мужеложники, блудники, малакии, мужеложники - эти кто?

Все правильно. Погоджуюся. Вся справа в тому, що в даному місці Павло характеризує ПРИНЦИПИ їхнього життя "без праведності", що відображалися в різних сферах стосунків з ближніми до християнства. Спочатку апостол нагадує Коринтянам про те, що НЕПРАВЕДНІ царства Божого не вспадкують, і далі він навів приклади неправедності: блудодіяння, ідолослужіння і т.д! А чому він казав про ці приклади. Тому, що у коринфській церкві ще залишалися люди, які не скинули з себе "стару людину". 

1Кор.5:1 Всюди чути, що між вами перелюб, і то такий перелюб, який і між поганами незнаний, що хтось має за дружину собі дружину батькову...

1Кор.5:11 А тепер я писав вам не єднатися з тим, хто зветься братом, та є перелюбник, чи користолюбець, чи ідолянин, чи злоріка, чи п'яниця, чи хижак, із такими навіть не їсти!

Як ви думаєте, чому він каже про перелюб? Тому що він був серед християн.   

Galukd

YAniper Слово моіхоі (перелюбники), яке використав Павло перекладається не тільки як ПЕРЕЛЮБНИК у шлюбі, але також  як рос. мовою «СОВРАТИТЕЛЬ, ОБОЛЬСТИТЕЛЬ» тобто той, хто зваблює жінок або чоловіків. Интересно, откуда такая информация? Из доступных мне словарей я вижу только одно значение этого слова (лексикон Стронга): 03432 LXX: 05003 (Pan). moico/v прелюбодей, совратитель, развратник; Эти три слова, слова синонимы, а не три отдельных значения.

Якщо ви ще раз переглянете граматику грецької мови, ви пригадаєте, що переклад значення слів, висловів формується й обирається згідно КОНТЕКСТУ і питання "який переклад обрати?" абсолютно залежить від тематики листа і оточуючих віршів і термінів. Тому, якщо в контексті автор висловлюється метафорично, наприклад, переклад теж має звучати метафорично.

Galukd

YAniper Третє значення цього слова – невірні й безбожні люди напр. «генеа мойхаліс» - НЕВІРНІ ЛЮДИ, НАЦІЯ, що каже нам про відсутність Божої істини в серці і житті цих людей. Вони жили без Бога і без Його принципів. І від цього вони обмилися і виправдалися, за текстом. Вопрос тот же: где указание на источник, которые дает такое определение буквальному значению слова? Использование этого слова в переносном значении - это одно, буквальное значение слова - это совсем другое. И мы говорим о слове "мойхаліс" а не о словосочетании "генеа мойхаліс". В 1 Кор. 6:9 используется только "мойхаліс".

Джерело - "Греческо-русский словарь Нового Завета Баркли М. Ньюмана", Российское Библейское общество: Москва, 1997. 

З Богом.

Admin

Конкретно, вопрос касается ситуации, когда христианин до прихода ко Христу имел жену и развелся с ней по причине того, что, к примеру, она перестала ему нравиться. Потом он стал христианином и возникает вопрос, имеет ли он право на новый брак во Христе? Второй вопрос, он женат до прихода ко Христу. Перед принятием Христа, может ли он развестись со своей женой, чтобы потом, во Христе, взять сете другую?

Если говорить о вопросах брака, то разницы нету, во Христе человек, или нет. Бог в Быт 2:22-24 благословил брак как таковой, но ничего не сказал про то, что это касается, мол, только христиан, которые появятся спустя 4000 лет! Поэтому, если двое являются неверующими, но живут в законном со всех точек зрения браке, то они так же одна плоть в глазах Бога, как и верующие! Если уж соитие человека с блудницей делает его одной плотью с нею (1Кор.6:16), то не тем ли более являются ею те мужчина и женщина, которые состоят в законном браке, имеют общих детей, ведут совместное хозяйство?...

И более того, сам факт принятия человеком Христа не может отменить того факта, что этот человек является одной плотью со своей супругой. Вот если я, к примеру, в пьяной драке отрублю соседу ногу, а потом уверую в Христа, то этот грех мне, конечно, простится, но нога-то у него от того, что я стал верующим, не вырастет! Вот так и тут: как был человек одной плотью со своей женщиной до уверования, так ею и остался после оного! А раз так, то и развестись со своей женой до обращения, чтобы потом, во Христе, взять себе другую - есть грех прелюбодеяния!

YAniper

Казати відразу на щось "неправильно" теж не зовсім правильно, погодьтеся.

Конечно! Но если не сразу, а после размышлений, имея для этого основания, то это нормально. Этим я не согласился с Вашей позицией, но этим я не оцениваю Ваши мотивы или Ваши личные качества. И еще, я признаю, что моя оценка может быть ошибочной, и если так и окажется, я готов признать это.

YAniper

Це місце Писання не варото використовувати як доказ, що Бог благословив ВСЯКИЙ шлюб, або БУДЬ-ЯКІ міжстатеві стосунки, які держава визнає "стосунками".

Брат, и здесь я с Вами полностью согласен. Я не использую и не использовал Быт. 2:24 как обоснование для ЛЮБЫХ союзов и половых отношений. Я даже не знаю, что именно в моих словах дало Вам повод придти к такому выводу. Все, что я хотел сказать, это следующее: благословение на брак распространяется на всех людей, независимо от их религиозных убеждений, если они имею право на вступление в брак (конкретно, это те, кто не был в браке; вдова/вдовец; кто развелся по причине прелюбодеяния партнера в браке).

YAniper

Дозвольте заперечити вам, кажучи, що Бог благословляє тільки те, що робиться згідно з Його планом і встановленим порядком.

Юрий, я об этом и говорю: именно потому даже неверующие люди, создавая семью, действительно становятся семьей, потому что брак – это Божье установление (естественно, речь идет о браке, на вступление в который имеют право обе стороны, коненчо же, это включает мотивацию и т.д.; это кажется понятным по умолчанию, и далее я таких оговорок без особой надобности делать не буду). Имеет ли право неверующий мужчина вступить в брак, если он в нем ни разу не был? Да, имеет. На основании чего? Быт. 2:24. Если вы считаете, что такого права у него нет, то на чем основано Ваше мнение?
Если мужчина и женщина, имеющие право на брак, с правильными мотивами, целями, избирая правильные средства, вступают в брак друг с другом, то это и будет в соответствии с Божьим планом и установленным Им порядком.

YAniper

Далі ми бачимо, що вступаючий в СОЮЗ із жінкою, за текстом, чоловік мав ПОКИНУТИ батька й матір. Що ж тоді казати про більшість сучасних шлюбів? А що, коли чоловік не залишив батька й матір ні фізично ні психологічно й навіть матеріально? Вони вступають у шлюб за Божим принципом, чи ні? Згідно з текстом, ні.

Из Ваших слов выходит, что если молодые продолжают жить с родителями, то из-за этого их брак – не брак перед Богом? Вы будете таких людей призвать к покаянию?

YAniper

Чому ми виправдовуємо і називаємо законним тільки "одяг" шлюбу (як назву), але внутрішні матеріали з якого він МАЄ будуватися, відкидаємо?

Юрий, я этого не делаю, я не отбрасываю ничего. Мне казалось понятным и без особых объяснений, что когда речь идет о браке, который Бог принимает, то это означает правильные мотивы, цели, средства и т.д. с обеих сторон, которые заключают брак. Поэтому лично я не считаю, что фиктивный брак является браком в глазах Бога.

YAniper

Я такого в Писанні не бачу. Якщо в Писанні ви бачите, що Бог очікував тільки ФОРМАЛЬНОСТІ (одягу), і, коли її виконували, Він благословляв такі стосунки, поділіться зі мною, будь ласка.

С чего Вы взяли, что я это вижу? Что именно заставило Вас сделать такой вывод?

YAniper

До всього цього, ми не можемо забувати, що цю заповідь Господь давав людям, що спілкувалися з Ним.

Это – факт. Но ведь речь идет о всем человечестве, разве нет? Иначе, о каком отце и матери говорится в Быт. 2:24?

YAniper

Це значить, що для того, щоб Бог благословив "шлюб" люди мають його укладати за Його принципами, а не своїми, культурними або якимись іншими. Бог не благословляє оболонку шлюбу! Він тблагословляє оболонку (одяг) з необхідними внутрішніми мотивами, які ВІН визнає за законні. Бог не визнає формальність або "штамп в паспорті", що світ приймає як шлюб. Він приймає тільки Свій зразок.

Согласен. А теперь скажите, пожалуйста, что в образовании семьи противоречит Божьим принципам создания брака, если мужчина и женщина хотят стать одним целым, растить детей, добровольно по чувствам любви вступают в брак, с намерением всю жизнь прожить вместе и т.д.? Какие Божьи принципы заключения брака здесь нарушены?

YAniper

Коли ви кажете про гріх, за який будуть судимі язичники, прошу не забувати, що язичники не мали 10 заповідей і ніяким чином не могли знати про гріх.

YAniper

Павло знав, що закон Старого Заповіту розповсюджувався тільки на євреїв. Бог судитиме язічників, що не знали про Заповіді на основі сумління. І тільки Він знає як це зробити.

Выше я писал о том, что язычники вообще не могут быть судимы, если у них не было законов. Но если они будут судимы, значит они ответственны перед Богом. Если они ответственны перед Богом, то на основании чего? Эта ответственность возможна только в том случае, когда у них были законы от Бога.
Еще один пример, о котором вспомнил сейчас, это Иов. Он был израильтянином? Вы наверняка знаете, что многие исследователи Библии считают, что книга Иова написана еще раньше, чем Пятикнижие.

YAniper

Говорячи про гріх "перелюбу" давайте не забувати, що гріх "перелюбу" став відомий тільки євреям і тільки через 10 заповідей. До цього, навіть євреї не знали, що такі стосунки - гріх.

Примеры, в постах выше, опровергают Ваше утверждение.
Говоря о законе, который люди знали через совесть, можно рассуждать о способе передачи, но не о содержании, то есть самом законе. Одни люди имели закон в написанном виде, другие - через совесть, третьи, возможно, устные. Как передавался Закон - это одно, но то, что он давался Богом - это факт, и способ передачи не отрицает факта.
С Богом, брат! Надеюсь на плодотворное общение!

На ваші запитання обов'язково дам відповідь. Служіння - насичене і не вистачає на інше часу. Дякую.
З Господом.

Размышлял нед этим вопросом некоторое время. Вопрос действительно сложный, но важный!
Я сошелся на мнении, что человек, будучи 1 раз в браке не должен вступать в повторный брак при живом супруге. В противном случае это будет прелюбодейством.
Есть 1 довольно авторитетный для меня источник, который считает по-другому, поэтому я допускаю, что могу быть не прав, но от своего убеждения пока не могу отказаться. Его доводы для меня не убедительны :)