Христианство на практике

Светлана

нужно ли нам, христианам, пускать колядовальников в квартиру?

Я думаю, что пускать стоит, потому что при этом нам предоставляется замечательная возможность убрать "пелену" из глаз колядовальников, рассказав им об Иисусе и о воле Отца по отношению к ним.
Но во всём, как Игорь сказал необходима мудрость, а именно, как и что говорить, учитывая состояние прибывших.

Светлана

Вопрос: нужно ли нам, христианам, пускать колядовальников в квартиру? Следует ли поддерживать все эти традиции?

- Пускать или не пускать, зависит от цели. Если ты знаешь как будешь говорить и знаешь цель с которой будешь говорить, тогда можно (например евангелизация). Если не знаешь, впустишь и что потом с ними делать, тогда лучше не стоит.
- Поддерживать языческие традиции нам однозначно не стоит.

Читав статтю, цікава, але...
Звісно, вона не покликана дати відповіді на всі питання, тим більше, що торкається ще безлічі інших тем.

Тут є багато субєктивних моментів, яких не торкається сефра логіки.
Але варто і розділяти релігійні і нерелігійні свята. Хоча і тут, часто, буде субєктивний розподіл.

Як для себе, приведу ряд поганських (з нальтотом а-ля "християнства") свят: Різдво, Миколая, Пасха (з традицією її святкування), Хрещення, Трійця, Ханука (і це погани), тощо. Тут є чітка підстава для зарахування в поганство: божества і небіблійні вчення.

Субєктивність же полягає в тому, що особисто я вкладаю в те чи інше свято. Але, ІМХО, не можливо святкувати Водохреща і для себе вкладати який інший смисл, бо то вже буде не водохреща. По змісту, формі, цілі, обрядах - це щире гидоцтво.

Деякі свята я не відношу до поганських субєктивно, бо в них загубився, або відразу був відсутній поганський елемент. Приклади: Новий рік, день народження, день Конституції, 6 грудня (або 23 лютого), тощо. Ці свята (наприклад новий рік) колись мали релігійне значення, зараз воно або зовсім зникло (замінилося "Різдвом"), або транформувалося, комерціоналізувалося.

Про день надодження. То лише "свідки сторожової вежі" здогадалися опоганити це свято мотивуючи тим, що і фараон і Ірод на своїх днях народження вели себе погано і Івану Хрестителю голову відрубав Ірод. Хоч логіки тут катма, але стверджують, що через це дня народження святкувати не треба. Там ще є аргументи, але вони теми вже не стосуються. Якщо ми погодимося із такими аргументами, то безчестимо логіку. Варто ще відмітити, що праведний Йов, швидше за все, відмічав дні народження своїх дітей. Такий висновок можна зробити на основі аналізу фраз "день його" і подібних.

Якщо християнин бачить, що це свято в очах людей (соціумі) є релігійним і разом із іншими яйця красить, то кому він служить? То він на Бога плює.

Щодо Хелловіна, то тут також виникає небезпека. Можливо, на заході це і не сприймають як щось тісно повязане із релігією (хоча "ніч напередодні всіх святих" недвозначно говорить про релігійність), проте в нас це дійство носить релігійний характер, принаймні в моїх очах.

Якщо ми будемо привносити це свято в іншу культуру, то це може бути великою камінюкою для чієїсь віри. Якщо наприклад моя свобода і розуміння (бо я живу в іншіій культурі) дають мені право брати участь у святі, наряджаючись у всіляку гидоту; я таке колись робив :(; то треба бути обережним, щоб моя свобода не була підставою для спокуси інших.

Звісно, що так.
Тому я і кажу, що 8 березня святкувати не обовязково


Але до теми має відношення і:

 1-е Iвана 5:21 Дітоньки, бережіться від ідолів! Амінь

Діма, так що тоді виступає розмежувальною лінією між цими святкуваннями?

Де "можна" а де "нніззя"? Як ти вважаєш? Або яку лінію для себе проводиш?

Ще виникла думка. Чи правильно буде для християнина брати участь у сатанинських святах? Якщо ні, то чому? Чим відрізняється якесь сатанинске "свято" від свята Трійці чи Водохреща, Різдва (хоча тут, можливо, більший нальот християнства)?

Діма, якщо я вірно зрозумів, то розмежування - це ціль дійства, совість і розуміння? А як щодо обєктивних речей?

Я полюбляю розглядати контрасні речі, так краще видно. 

Galukd

Но дело в том, что человек, который празднует Рождество или Пасху, уверен, что делает это для Бога. Имеющий знание, понимает, что этого делать не нужно

А якщо людина святкує "Трійцю" чи "Івана-Купала" (сподіваюся, що ні в кого не виникає питань з приводу того, що це суто поганська традиція) і думає, впевнена, що вона робить це для Бога, то чи буде це гріхом на основі 1 Кор 10:20? Чи буде Бог дивитися як на щось приємне для Нього чи, хоча б, нейтральне? Чи можна сказати із чистою совістю, що обкладатися зеленню на "Трійцю" для захисту буде не гріховним перед Богом? 

Galukd

3) Направленность, мотивация. Если я ем идоложертвенное просто как пищу, то это приемлемо (хотя приносилось идолам).

Святкування релігійних свят полягає у виконанні певних обрадів, чиненні дійств, особливому ставленні до дня, утриманні від чогось, тощо. Чи можу я святкувати, не приймаючи участі хоч в частині цих обрядів? Ні, бо за визначенням це буде вже не святкуваня, а просто "примазався". Як я можу нарізати зелені на річці, нести святити в православний храм і думати "це нічого не значить, це я прото так", або робити інші подібні діла.

Якщо із Пасхою більш-менш зрозуміло, то як бути із іншими (Трійця, Водохреща, Миколи, та інше)? Погоджуся, що під час Пасхи я можу відповісти на привітання, як то роблять традиційно, адже Ісус таки дійсно воскрес і це щира правда. Я можу зїсти шматок (і не один, із сметанкою) паски, навіть крашанку навернути - їжа як їжа. Я пожу помолитися в цей день, подякувати за благодать, згадати Його смерть і воскресіння. А як святкувати вищезазначені язичницькі свята, щоб це було Богу приємно? Чіткі рекомендації потрібні.  

Ігор Чернешенко

Діма, якщо я вірно зрозумів, то розмежування - це ціль дійства, совість і розуміння? А як щодо обєктивних речей?

Я, конечно же, не претендую на владение истиной в последней  инстанции. но мне кажется, что, исходя из Рим. 14 в подобных вопросах говорить об объективности не приходится. Для слабых в вере объективным является необходимость отказа от мяса и соблюдение праздников. Для других объективность в понимании, что такой подход неверен и такого требования (отказ от мяса и празднование особых дней) нет.

Ігор Чернешенко

А якщо людина святкує "Трійцю" чи "Івана-Купала" (сподіваюся, що ні в кого не виникає питань з приводу того, що це суто поганська традиція) і думає, впевнена, що вона робить це для Бога, то чи буде це гріхом на основі 1 Кор 10:20? Чи буде Бог дивитися як на щось приємне для Нього чи, хоча б, нейтральне?

Насчет "Івана-Купала" я не в курсе, что это ()
Что касается Троицы (и подобное: Пасха, Преображение и т.д.) и
1-е Коринфянам 10:20 Нет, но что язычники, принося жертвы, приносят бесам, а не Богу. Но я не хочу, чтобы вы были в общении с бесами.
что разница есть. Конечно, свою роль играют атрибуты празднования. Если мое празднование Пасхи заключается в том, что я иду в храм, целую иконы и поклоняюсь им, то в таком случае 1 Кор. 10:20 про меня. Если для меня праздник в том, чтобы говорить "Христос воскрес" именно в этот день, в радости от веры в этот факт, с верой, что Богу это приятно, то не думаю, что Бог будет смотреть на это как на нечто неприятное Ему. Иначе что тогда означает:
К Римлянам 14:5 Иной отличает день от дня, а другой судит о всяком дне равно. Всякий поступай по удостоверению своего ума.
К Римлянам 14:6 Кто различает дни, для Господа различает; и кто не различает дней, для Господа не различает. Кто ест, для Господа ест, ибо благодарит Бога; и кто не ест, для Господа не ест, и благодарит Бога.

Если человек верит, например, что нужно соблюдать субботу, и делает это для Господа, при этом не навязывая другим, я не вижу причин сказать, что перед Богом это неприемлемо.

Ігор Чернешенко

Чи можна сказати із чистою совістю, що обкладатися зеленню на "Трійцю" для захисту буде не гріховним перед Богом?

Я не понял насчет "для защиты". Если речь о суеверии, то это неправильно.

Ігор Чернешенко

Святкування релігійних свят полягає у виконанні певних обрадів, чиненні дійств, особливому ставленні до дня, утриманні від чогось, тощо. Чи можу я святкувати, не приймаючи участі хоч в частині цих обрядів? Ні, бо за визначенням це буде вже не святкуваня, а просто "примазався". Як я можу нарізати зелені на річці, нести святити в православний храм і думати "це нічого не значить, це я прото так", або робити інші подібні діла.

Потому я выше и говорил о атрибутах празднования. Если ту же зелень человек вешает на свой дом, "потому что все так делают; только чтобы люди не осуждали, не выделяться" - это пустышка. Сам человек не придает этому никакого значения. Если я иду на коляду ради развлечения - это ноль, мои действия не несут никакого смысла в плане религиозном. Конечно же, если мне наливают, и я для поддержания традиции не отказываюсь... Не об этом речь. Есть такая часть праздников, обряды, действия, традиции, которые сами по себе не являются аморальными, греховными, нечистыми. Например, сказать на Пасху людям, для которых этот праздник значим "Христос воскрес!" или ответить  "Воистину воскрес!" не будет греховно.

Ігор Чернешенко

А як святкувати вищезазначені язичницькі свята, щоб це було Богу приємно? Чіткі рекомендації потрібні.

Опять же, дело в восприятии (не только, но и в нем). Для некоторых Троица и подобное совсем не языческий праздник. И если человек как-то "наблюдает этот день", не выходя за рамки, где уже начинается грех, то это приемлемо. Галаты делали это, наверное, предполагая прямую связь со спасением, поэтому Павел говорил
К Галатам 4:9 Ныне же, познав Бога, или, лучше, получив познание от Бога, для чего возвращаетесь опять к немощным и бедным вещественным началам и хотите еще снова поработить себя им?
К Галатам 4:10 Наблюдаете дни, месяцы, времена и годы.
К Галатам 4:11 Боюсь за вас, не напрасно ли я трудился у вас.
Римлянам же он писал:
К Римлянам 14:5 Иной отличает день от дня, а другой судит о всяком дне равно. Всякий поступай по удостоверению своего ума.
Это значит, что можно как-то праздновать, и при этом Бог не будет осуждать.
Других рекомендаций, кроме названых ранее, я не вижу.