Розбір і тлумачення уривку
Римлянам 8:9:
1) Ми маємо наступні поняття:
1.
Дух. Тут —
абстрактне поняття, яке передає ідею відмінності телесного від духовного.
2.
Дух Божий. Божествене поняття, одна з Особистостей Божества, Бог.
3.
Жити.
Абстрактне поняття, яке може мати різні значення в залежності від
природи понять, до яких воно стосується, і
контексту.
4.
Ви (християни).
Конкретне матеріальне поняття.
2) Контекст не вказує на необхідність символічного тлумачення вірша в цілому, тому застосовуємо
буквальне. Це значить, що всі поняття зберігають свою природу.
3) Отже, в нас, християнах, живе Дух Божий. Чи потребує це пояснення?
Так.
Розмірковуймо разом:
1. Ми є тілесними істотами, які мають дух.
Пильнуйте й моліться, щоб не впасти на спробу, бадьорий бо дух, але немічне тіло. (Матвія 26:41)
2. Дух Божий є духовною Істотою, Яка не має тіла.
Бог є Дух. (Івана 4:24а).
3. Як відбувається взаємодія (в даному випадку мається на увазі слово «жити») між тілесним і Безтілесним? Через щось, що є спільним — тобто, дух. Наш дух і Дух Святий здатні взаємодіяти, бо вони однієї природи.
…хто з Господом злучується, стає одним духом із Ним. (1 Коринтянам 6:17)
4. Дух Святий не пробуває в нашому тілі
напряму, бо Він є Богом, Який перебуває поза часом та простором.
На початку Бог створив Небо та землю. (Буття 1:1)
Так говорить Господь: Небеса Мій престол, а земля то підніжок для ніг Моїх: який же то храм, що для Мене збудуєте ви, і яке ото місце Його відпочинку? (Ісайя 66:1)
Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих. (Дії 17:24)
5. Дух Святий живе в нашому дусі, змінюючи його, скеровуючи, підтримуючи, допомагаючи нашим молитвам і т. д..
Сам Цей Дух свідчить разом із духом нашим, що ми діти Божі. (Римлянам 8:16)
Так само ж і Дух допомагає нам у наших немочах; бо ми не знаємо, про що маємо молитись, як належить, але Сам Дух заступається за нас невимовними зідханнями. (Римлянам 8:26)
6. Як стало можливим це спільне
свідчення (Римлянам 8:16)? Яким чином стала можливою взаємодія Духа Святого і нашого духа? Кому Бог дав Святого Духа?
Почну з останнього питання і далі:
— Бог дав Святого Духа християнам — тобто тим людям, які увірували в Нього, розкаялися у своїх гріхах, публічно сповідали Ісуса Христа своїм Господом, прийняли водне хрещення і намагаються зберігати вірність Богові;
— Взаємодія між нашим духом і Духом Божим стала можливою завдяки тому, що ми
родилися за духом (Галатам 4:29), тобто, знов-таки, стали християнами;
— Наш дух і Дух Святий свідчать одне й те ж, бо наш дух навчений духовними словами Писання, яке написано людьми, натхненими Духом Святим (1 Коринтянам 2:13).
7. Насамкінець:
Ми не розуміємо вповні механізм дії Провидіння Божого (якщо розуміємо взагалі), але не вважаємо, що для роботи цього механізму потрібне особисте, безпосереднє, буквальне пробування Бога за місцем подій, чи не так?
Більше того, навіть для творення чудес не було обов'язковим особисте, безпосереднє, буквальне пробування Бога там, де творилися чудеса.
Більше того — ніде в Біблії ми не знайдемо ознак того, що Бог може пробувати в матеріальному світі особисто, безпосередно, буквально, але постійно повторюється думка, що навпаки, в цьому світі ми можемо бачити лише прояви Божі — анголів, Ангола Господня, вогняний стовп і т. д. (див. також 1 Тимофієві 6:15–16).
Враховуючи все вищесказане, я змушений сказати, що використовувати
Римлянам 8:9 на доказ того, що в наших тілах особисто, безпосередно, буквально пробуває Святий Дух, немає жодних підстав.