Молитва

Які люди на форумі!
Миру тобі і благословінь.

Гарне питання, бо, думаю, кожен його собі ставив.

Молитва носить на собі дуже сильний відбиток індивідуальності, бо це саме твоя розмова із Господом, твої чаяння до Нього і перед Ним ти оголюєш душу.
Тому буде багато речей, які залежать від того, як саме ти сприймаєш.
1 Сам 16:7 показано принцип, що Господь дивиться на серця, а не на зовнішню нашу форму. Зовнішня форма є в свою чергу відображенням того, що є в середині нас.

Щодо положення під час молитви, місця, часу, умов, то можна подивитися на деякі приклади:
1. Ісус говорить про комірчину (Матвія 6:6)
2. Ісус молився на хресті
3. Ісус молився під час вечері
4. Павло молився у вязниці, закутий в кайдани (Дії 16:25)
5. Йона молився в череві у риби (Йони 2)
6. Давид молився лежачи

Прикладів можна приводити ще багато, але головна ідея: місце, поза, обставини - не мають відношення до молитви, бо Бог доступний і хоче чути нас завжди.
Якщо людина тоне, то чи не час це для молитви? (Доречі, одного пілота звільнили з роботи, бо під час аварії на літаку він молився, за це і звільнили. Але це ж абсурд, вони ж вижили і літак цілий зостався, так за що ж звільняли?). Якщо людина не в дусі, гнівається, чи ще щось, то чи не час це для прохання покори і допомоги?

Щодо положення, то воно теж виражає те, що на душі. Важко буде молитися про прощення гріхів, тримаючи руки в боки, і "грудь колесом". Якщо в молитві людина прославляє Отця, то чому б не підняти обличчя, а коли виражає свою нікчемність в порівнянні із Ним, то чому б не схилити голову, схиливши серце?

Якщо людина вважає, що їй треба привести себе до порядку перед молитвою, то це буде для неї правильно, адже, що не від віри, то гріх Рим 14:23. Але тут є свої підводні каміння, не завжди в нас є час і можливість для того, щоб привести себе до ладу, а це означає, що це заважатиме моїй молитві, якщо є потреба звернутися до Бога тут і зараз.

Нехай Господь тебе благословляє і захищає.

Молодец, Alex: как всегда, кратко, четко, по-существу. 

Alex

Если мы готовимся как-то по-особенному к молитве, то это уже может быть неким ритуалом: особое место, особая поза, особенный настрой...

Не думаю, что в этом есть что-то плохое. Если только это не смещает акценты, то есть, когда особое место, поза, настрой и т.д. не становятся важнее самой молитвы.

Большое спасибо за ответы. Как я поняла, я должна сама решить для себя где, когда и как я могу разговаривать с Богом. Главное то, с каким сердцем я это делаю. Но вот один еще вопрос для меня остается нерешенным.
Для Аlex "Какова Его воля относительно где, как, когда, сколько? Не помню, чтобы были некие предписания от Бога в этих вопросах...
Но ведь Иисус говорит: Матфея 6:6 " Ты же, когда молишься, войди в комнату твою и, затворив дверь твою, помолись Отцу твоему, Который втайне; и Отец твой, видящий тайное, воздаст тебе явно." Бог указывает на комнату. Как я поняла, Он хочет чтобы, если у меня есть такая возможнось, я уединялась для молитвы.

Слова про таємну кімнату варто розглядати в контексті слів Ісуса. Йде протиставлення показусі, а не встановлюється правило молитви. Говориться про індивідуальність молитви.

Daisy

Должны ли христиане, перед тем как начать молитву, учитывать место ее проведения, настрой в душе, окружение, собственный внешний вид, положение рук, на коленях или сидя, или лежа.....

 Всякою молитвою и прошением молитесь во всякое время духом, и старайтесь о сем самом со всяким постоянством и молением о всех святых
(Еф.6:18)