Мир, брате!
| Ігор Чернешенко |
Скажу коротко, доки мене від Нету не відімкнуло: коли я ставив питання, то мене не цікавило конкретно питання Дулута. Мене цікавив принцип, адже принцип може бути застосований і по відношенню до Дулута, Чернівців, Гостомельскої, Кацапетовки, тощо.
В ситуації із Дулутом є багато невідомих, але принцип і моє питання
залишаються: що робити і до яких меж досліджувати? Чим визначати межі?
Яка моя відповідальність щодо звіту за віру іншого брата. |
Щодо принципу, то, думаю, ідея «ланцюжків спілкування» є хибною, і, відповідно, обговорення того, якої довжини мають бути ці ланцюжки, є безплідним.
Скажу просто: ми маємо досліджувати (
І судді добре дослідять… — Повторення Закону 19:18)
всі ситуації*, які стають відомими нам (
Бо стало відомо мені про вас, мої браття, від Хлоїних, що між вами суперечки. — 1 Коринтянам 1:11).
*) Природньо, що йдеться саме про такі ситуації, в яких постає питання гріху, а не взагалі всі :)