| Ігор Чернешенко |
Браття, які ваші думки. Чи може 2 Івана 9 вірш
Коли хто приходить до вас, але не приносить науки цієї, не приймайте до дому його, і не вітайте його! Хто бо вітає його, той участь бере в лихих учинках його.
використовуватися, щоб сказати: якщо ти підтримуєш людину, яка є в громаді, яка колись (зараз не знаю) навчала неістині, то і ти в гріху, і всі, хто тебе підтримують, теж знаходяться у гріху? |
Співпраця з тими, хто навчає фальшивому вченню, вище наведеним уривком недозволено. Тому мені видається вкрай необхідним перед тим, як співпрацювати з кимсь з братів, хто вчив сфальшованій доктрині, дізнатись про його переконання. | Ігор Чернешенко |
| Чи повинні ми давати звіт за те, в що вірять інші люди? |
Очевидно, ні. Ми звітуємо тільки за себе. Якщо я маю єдність з тими, з ким не повинен її мати, то моя відповідальність не в переконаннях або вчинках тих людей, а в моєму ставленні, в моїх вчинках, моїй оцінці, моїй реакції.
| Ігор Чернешенко |
| Чи повинен я робиратися в що вірять всі друзі моїх друзів? |
Гадаю, що ні. Я впевнений, що у кожній громаді знайдеться не малий відсоток тих, хто не згоден з певними положеннями (навіть того, що стосується вчення), які звучать із-за кафедри. І разом з цим Бог не дає права нікому вводити «службові розслідування», таку собі «духовну жандармерію», щоб за допомогою різних методів, тиску тощо дізнаватись про вірування членів церкви. Це питання особистих стосунків і тому воно знаходиться в сфері особистої відповідальності. Хочу сказати, що іноді у нас виникають проблеми через те, що ми покладаємо чужу відповідальність на себе (або на інших, нав’язуючи їм своє бачення духовності). Наприклад, ще років 10 назад якщо мені не давали талон в автобусі, моє сумління спонукало мене обов’язково вимагати талон, тому що у разі, якби я змовчав, то це вважалось мною як співучасть у неправильних ділах (водій чи кондуктор хочуть привласнити = вкрасти гроші). Тепер я бачу, що навіть коли я не вимагатиму талон, це не буде такою співучастю, тому що я не зобов’язаний цього робити. Це не моя відповідальність. Водій чи кондуктор несуть свою відповідальність. Я можу їм сказати, але я не зобов’язаний цього робити.
| Ігор Чернешенко |
| Чи є в Біблії подібні прецеденти? |
Я не пам’ятаю уривків, які б могли підтвердити таку практику дослідження віри друзів моїх друзів або навіть знайомих, з якими я так чи інакше "пересікаюсь".
| Ігор Чернешенко |
Яким довгим повинен бути "ланцюжок"? Чи повинен я дізнаватися чи немає серед моїх друзів і братів тих, хто підтримує стосунки із людьми, які почали навчати неправді? Наприклад: хтось збочиві від віри, а я дивлюся, з ким же він міг із моїх знайомих мати стосунки і вони їх до сих під підтримують. |
Оскільки це запитання тісно пов’ячзано з попереднім, то і відповідь також має зв’язок з попередньою. Якщо в Біблії немає чітко сформульованого вчення (прецедентів) щодо такої ситуації, в такому разі ця річ мені видається суб’єктивною. Кожен може вирішувати для себе особисто. Немає об’ктивного «повинен».У такому разі коженому потрібно чинити згідно своїх переконань, згідно сумління, іне нав"язувати свою точку зору іншим. | Ігор Чернешенко |
| Чи є членство в громаді, навіть якщо людина старійшина, гріхом через те, що хтось в громаді навчав неправді? |
Я не бачу вагомих біблійних підстав дати ствердну відповідь на це запитання.
Що стосується конкретної ситуації, про яку зараз йде мова, то стосовно неї якраз саме це питання є серцем проблеми. Адже якщо б брат, який у громаді, де колись вчили (можливо вчать зараз) помилці, пішов звідти, то ніяких і питань б не виникало.Тобто останнє питання є головним щодо згаданої ситуації.