| Ігор Чернешенко |
| Попередній пост повертає нас на початок обговорення теми. |
Скоріше, до середини
| Ігор Чернешенко |
| Ми встановили, що є свята і святкування, які є гріховними і не гріховними. Попередній пост виключає гріховні і залишає можливість для розгляду лише "дозволених". |
Саме до цієї ідеї я б і хотів повернутись. Чому? Тому що наші подальші роздуми приводять до висновку, що до категорії дозволених свят входять: день конституції, 8 березня, новий рік тощо. Чесно кажучи, я сильно сумніваюсь, що Павло говорив про вирізняння днів саме такого характеру (без зв’язку з релігією). 6 вірш (Рим 14) змушує зробити висновок про те, що мова йде про вирізняння днів, які носять релігійний характер.
Отже, я вважаю, що треба "плясати від пічки", цебто, у вирішенні питань про колядників відштовхуватись в першу чергу від Рим. 14:1-15:7 (звичайно, висновки наші не повинні суперечити іншим уривкам Писання).
В такому разі наша задача - знайти критерії, за допомогою яких можна визначати дозволеність участі в тих чи інших святкуваннях.
Автор статті "Можно ли христианам соблюдать популярные праздники?" стверджує:
Было бы греховно участвовать в религиозных обрядах и ритуалах, которые противоречат христианству по Писанию. Апостолу приходилось иметь дело с такой проблемой в 1 Кор. 10. если происходило жертвоприношение идолам – "демонам", в котором христианин участвовал (греч. "койнониа" – участвовать, иметь общность) наряду с теми, кто практикует лжерелигию, тогда его поступки, однозначно, - грех (1 Кор. 10:20,21).
Я погоджуюсь з ним. Святкувати православну Пасху саме як православну, з усіма її атрибутами (включаючи, наприклад, віру в силу "свяченого" тощо), є неправильно. Якщо ж для людини цей день є особливим, святковим у зв’язку з воскресінням Христа з мертвих, і вона якимось чином вирізняє цей день (не переступаючи моральних норм), то це є дозволеним. Так само, якщо людина приймає участь у такому святкуванні, як частині культурних традицій (їй все одно, що піп покропив водою, вона не вірить в силу цього, вона може і у воскресіння Христа з мертвих не вірить, для неї цікавий сам процес), то сама така дія не є гріховною. (Так само, як стрибати через вогонь на Івана Купала, не пов’язуючи це з вищими силами, а роблячи це, як розваги, не є гріховним). ИМХО. Друге питання, чи буде це корисним?
Все мне позволительно, но не все полезно; все мне позволительно, но не все назидает.