Христианство на практике

Мир вам, браття і сестро.

Ситуація, нажаль, стандартна. У людини, яка говорила, що це гріх, є певні релігійні почуття, є те, в що вона вірить (хоч і не по уму, як писав Павло).

Основа розуміння ситуації - мотив і ціль слухання людини.
В даному випадку ціллю було зрозуміти "психическую состоятельность" людини, спробувати зрозуміти особливості її мисленнєвих процесів, винести судження про людину і про можливість їй допомогти. Сподіваюся, що ціль була досягнута, і на основі цього можна припустити що далі робити.

Якби ситуація була іншою: прийди і навчи, а я буду із откритим ротом все приймати - то тут буде гріх. Павло писав колосянам, що вони дуже швидко відвернулися від віри, коли їм прийшли казки про інопланетян та інших богів розповідати (Кол 1:6-8).

Сусідка могла так відреагувати тому, що в її віри немає міцного підгрунтя і вона могла "потрапити в халепу". Її віра базується, швидше за все, на тому, що вона десь щось чула і читала, так думає. Тобто її джерело і основа віри нічим не краща за того хлопця, тому легко його віра може вплинути на її і зруйнувати або зашкодити, тому вона могла вважати за краще спастися втечею.
Це не сила, а слабкість, тому що втікти то можна, а допомогти людині звільнитися від її богопротивних поглядів - ні.

Нехай Господь тебе благословить в спілкуванні із колегами.