Библия, толкование и вера

vatra

навпаки мені зустрілись підтвердження того      що такі молитви практикувались і були потрібні. А для невіруючих непотрібними, для поган           зрозумілі  були ті шо пророкували

Оченвижно, що коли Бог давав дар інших мов, то він був потрібен.Але:
1) Використання цього конкретного дару не може виходити поза межі тієї мети, яку визначив Бог для усіх дарів, тобто, цей дар також мав слугувати ознакою, що джерелом проповіді, яка супроводжувалась цим даром, був Бог, а не людина. Приклад: Дії 2 розділ, Петро та інші апостоли проповідують на інших мовах, а всі дивуються, що таке сталося (для них це було чимось надзвичайним і не природним). Зверніть увагу, будь ласка, на ці вірші:
Дiї 2:4 Усі ж вони сповнились Духом Святим, і почали говорити іншими мовами, як їм Дух промовляти давав.
Дiї 2:5 Перебували ж в Єрусалимі юдеї, люди побожні, від усякого народу під небом.
Дiї 2:6 А коли оцей гомін зчинився, зібралася безліч народу, та й диву далися, бо кожен із них тут почув, що вони розмовляли їхньою власною мовою!...
Дiї 2:7 Усі ж побентежилися та дивувалися, та й казали один до одного: Хіба ж не галілеяни всі ці, що говорять?
Дiї 2:8 Як же кожен із нас чує свою власну мову, що ми в ній народились?
Вірш 4: усі апостоли говорили іншими мовами
Вірш 6: ті, хто чули - дивувались (саме така реакція на чудеса)
Вірші 7-8: вони чули свою власну мову. Таким чином, інші мови, це не просто незрозумілий набір звуків (бо інакше це не було б ознакою для невіруючих), а просто іноземна мова.

2)

vatra

А для невіруючих непотрібними, для поган           зрозумілі  були ті шо пророкували

Насправді, навпаки:
1-е до коринтян 14:22 Отож, мови існують на знак не для віруючих, але для невіруючих, а пророцтво для віруючих, а не для невіруючих.
Павло апостол стверджує, що мови є знаком (ознакою, чудом) для невіруючих, і це узгоджується з головною метою усіх чудесних дарів, про що я писав вище.