| Ігор Чернешенко |
| Браття, не забувайте, що є ще і Не знаете ли, что тела ваши суть храм живущего в вас Святого Духа, Которого имеете вы от Бога, и вы не свои? Якщо, дійсно, варто погодитися, що в 3-у розділі говориться про церкву, то в 6-у таки про тіло. |
Я зараз не торкаюсь цього питання, оскільки, як уже кілька разів в кількох місцях згадував, що наша дискусія щодо пробування Святого Духа в християнах незакінчена. Там брат Микола виклав свої думки, і попросив зробити так само і мене, що ще до цих пір не зроблено. Тому торкатись цієї теми зараз було б не зовсім доцільно, на мою думку.
Щодо співвідношення наведених уривків, згадую слова Керрі, котрий колись сказав, що у 1 Кор. 3 мова йде про церкву (з чим не можна не погодитись), але ці слова можна застосовувати і до окремих християн 1) тому що є 1 Кор. 6 2) було б дивно, якби окремі християни були названі храмом, а Церква - ні.
І я так думаю. Носіями Духа в першу чергу є окремі християни, як про це багато написано в Новому Заповіті. Тому і Церква є храмом, а не навпаки.
| Ігор Чернешенко |
Тоді питання переміщується в розділ як розмежувати корисне і шкідливе і коли рівень шкідливості стає достатнім для того, щоб заборонити споживання. |
Якщо я вірно зрозумів, Гість запропнував певні критерії, які, на його думку, є логічними (а може і ні, оскільки пост закінчується знаком "?"), як знайти цю межу. Його підхід зозуміти можна, як на мене. Його мислення десь таке (якщо я помилюсь, шановний Гість, поправте мене, будь ласка): 1. Шкодити свідомо своєму тілу - гріх. 2. Вживання певного виду їжі руйнує тіло. 3. Висновок: свідоме вживання певного виду їжі є гріх.