Молитва

Думаю что все дело в вере молящегося  и его представления о силе Бога . Даже если и случилось что-то о чем мы не знаем то молитва за вариант однозначно нужна -ето только укрепит отношения с  Богом ( если они есть конечно)У самого много раз такое было.

Общение с Богом процесс непрекращающийся никогда. Ведь все что окружает нас и мы сами - это ожившие Его мысли, мечты. Ведь даже когда не в слух,а в душе мы обращаемся к Богу это тоже общение. Молитва за что-то что уже произошло, но результат мы не знаем - это скорее всего вопрос, который звучит примерно так: "А результат будет такой как мне хотелось бы?", ответ на который мы в свое время получаем.
Общение - это прекрасно, но осознанное общение, основанное на взаимопонимании и доверии - это великолепно!
К мыслям Бога мы добавляем свои мысли и мечты, но они не всегда соотносятся. Чем больше светлого в просьбе, чем более она бескорыстна, тем больше вероятности что будет так как вы хотите. Люди тоже творцы, сотворцы Богу.
Доверяйте Ему)

Однажды подумал - мне понравилось! Решил подумать еще раз.

Думав-думав, і надумав. Щойно намагався згадати приклади в Писанні щодо молитви постфактум.
І дещо згадав.

Прочитайте 2 Самуїлова 12:7-23. Історія про Давидів гріх і Натана і смерть дитини. Коли Давид молився і що він сказав про молитву по смерті дитини?

Господь хоче, щоб наші молитви були по Його волі (1 Івана 5:14). Чи по Його волі, щоб ми просили після події? Чи є де-небудь приклад цього в Біблії. Слова "о если бы" не є проханням, а жалем з приводу того, що щось будо зроблено людьми не так.

Матвія 10:29 - якщо щось на землі трапилося, то це все з волі Отця (Господь або Сам посилає це або допускає, не боронить, як в прикладі із Йовом). Якщо це трапилося із волі Отця, а ми просимо про інше, щоб Господь змінив це... Чи варто? Не буде це піти проти волі Його?

Може замість того, щоб просити про "зміну", треба просити щоб Господь дав прийняти те, що Він дає? А Господь ніколи нічого поганого не дає (Лк 11:13, в контексті сказано про Духа, але є принцип доброти і давання Божого в порівнянні із людським). Бог дає нам лише краще, а як ми це приймаємо і як до цього ставимося, то вже наше питання.

Повертаючись до всезнання Бога треба сказати, що я, на відміну від Нього, майже нічого не знаю про майбутнє, і може те, що я прошу, буде мені на зло. Він же дає лите те, що мені на добро, Він знає, не я; тому і дари Його прийматиму.

В молитві можна висловлювати свої прохання, але завжди треба мати таке ставлення, що "я прошу по своєму розумінні, але надіюся на Твою волю і на те, що Ти вважаєш за потрібне для мене".