Христианство на практике

Християни в Біблії названі святими, праведними і чистими. Але в той же самий час ми не знаємо всього у вірі, щось можемо знати не вірно (бо навіщо тоді цей форум? він же показує, що при різності думок є ті, хто помиляються), ми пізнаємо і зростаємо. 

Якщо будь-яке "заблуждение" в вірі є гріхом, то християнин не може бути святим і чистим, праведним, бо раптом щось не так знає про Божество/Триєдинство або про інші речі. Наприклад: в Ісусі була одна воля (людини Ісуса) чи дві (і Сина Божого), тощо. 

Відповідно, проповідник, який заявляє, що всі, хто вірить не так як він, говорить, що він непомильний, або і він живе у гріху "заблуждения" бо людині властиво помилятися (пишу в лапках, бо українською не можу знайти гідного відповідника). 

Заблуждение заблуждению рознь. 

Якщо воно призводить до гріховних дій - то це є гріх. Залишилося вирішити, чи гріхом є сама дія чи те, в що людина вірила. 

Якщо людина помилялася, думаючи, що земля пласка і сонце над нею рухається, що землю Бог створив центром Всесвіту - то це гріх? Якщо так, то сміливо можна розганяти всі громади Церкви Христової, бо не всі 100% вірять, думають, знають, як ті, хто проповідує. 

Є у вірі речі, про які ми ніколи і не замислимося, бо це сприйняли "по умолчанию" або як те, що зрозуміло саме по собі, а воно не вірне, помилка, але практично із цим в житті не зустрічалися, не робили по цьому, не вчили, не жили - то чи будуть такі знання гріховними?