Христианство на практике

В Старому Заповіті священники (чоловіки, Богом обрані для поклоніння і служіння, кращі із людей) повинні були оглядати хворих на проказу, тобто повністю голих, щоб вирішити, що робити за Законом. Хворіли не лише чоловіки, а і жінки. Тобто, священник не мав права, а був зобовязаний оглянути, тобто дивитися на голу жінку! Нічого собі!
Але ж ціль то була діагностична, а не просто подивитися.

Якщо в Божих очах такі дії призначеного чоловіка були схвальними в Старому Заповіті, то в чому Господь змінив Своє ставлення до цих дій в Новому?

Коли жінка соромиться йти до лікаря-чоловіка, то це цілком природньо і нормально, але в Старому Заповіті вибору не було, бо лише чоловіки були священниками. Сьогодні ж є вибір: лікар чоловік чи лікар жінка.

Постає питання також, а як щодо проктологів? Чи нормально, якщо чоловік або жінка є проктологом? Це ж не отоларінголог.