Христианство на практике

УВАЖЕНИЕ НА ОСНОВАНИИ ДОБАЛЕННОЙ СТОИМОСТИ.

Наскільки я розумію, то українське слово "повага" доволі добре передає значення єврейського слова (грецьке не памятаю) і повязане із вагою. Мати вагу, бути важким, солідним. Памятаєте "мене, мене, текел упарсін" - зважений і найдений легким. Це протилежність поваги.

Ми всі по створенні маємо вагу, бо створені по подобі Отця і Ним свторені. Це початкова вартість. Це те, що заслуговує на повагу, Боже начало в нас. Але є і добавлена вартість, те, що ми самі добавили (а хто і відняв) від того, що дав Отець. Не даремно ж Павло пише, що деякі люди достойні подівйної честі (єпископи). Той самий Павло пише, щоб деяких людей мали в пошані за їх діла (Фил 2:29-30), тобто діла і пошана (повага) мають звязок. А як щодо негативних діл? Чи додають вони поваги чи ні?
Як щодо тих, що про них говорить Павло, які безчестять Бога, які відкидаються Його, про яких говорить Юда, про "підводні скелі", про тих, щоб від них "одяг не опоганився"?

Мені було б цікаво і корисно знати як практично ставитися до таких людей? Любов і бажання допомогти - це зрозуміло. А от як і в чому повага повинна до них бути (якщо повинна), як ця повага повинна проявлятися?
Може є сенс на 2-3 прикладах мені це показати. Буду вдячний.