Библия, толкование и вера

Тема цікава.

Однозначно сказано, що для нехристиян незнання Бога - це вже гріх.

А як для християн?

Чи розділяється гріх на гріх по знанню і незнанню? Які біблійні аргументи?

Які можна привести біблійні аргументи щодо того, що людина не буде нести відповідальність за гріх, про який не знала, крім висловів "що це неможливо" або "неправильно"?

Чи має яке відношення до теми 1 Івана 3:9?

Яке відношення має благодать до покриття гріхів незнання (якщо такі існують)

Яка "межа" покриття цих гріхів (якщо вона і вони існують)? Наприклад: по незнанню людина вбиває невірних (як Павло на початку, тільки для християниниа). Або ще які "страшні" гріхи; або якщо людина навернулася із страху, а не із любові і любові в собі немає. То як бути, як повязати із вченням Писання про те, що вбивці і інші перелічені категорії, не вспадкують Царства?

Може хто допоможе розібратися, бо власний мозок лінькується. Хочу для себе провести певні лінії в розумінні: зокрема, коли можна сказати, що Божа благодать покриває "ці" гріхи, а коли ні.